Шепетівським міськрайонним судом ухвалено виправдувальний вирок

    Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області визнано невинуватими громадян А. та М. у  пред’явлених обвинуваченнях за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України та виправданими у зв’язку з недоведенням вчинення ними кримінального правопорушення.

     Органом досудового розслідування А. та М. обвинувачувалися в тому, що з метою незаконного збагачення, діючи в складі організованої групи, організували, проводили та надавали можливість доступу учасників до азартних ігор на гральних автоматах і комп’ютерних симуляторах, тобто будучи членами організованої групи організували зайняття гральним бізнесом, в результаті чого отримували незаконний прибуток.

     Так, А. та М. свідомо та добровільно увійшли до складу стійкої злочинної групи, яку організувала та очолила особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено у окреме провадження, відвівши А. та М. роль організаторів та виконавців.

     Особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено у окреме провадження, як лідер організованої злочинної групи, спільно з А. та М. підшукувала нежитлові приміщення для створення в них гральних закладів, уклала договори оренди цих приміщень, займалася пошуком та придбанням гральних автоматів, тобто організувала за вищевказаними адресами зайняття незаконним гральним бізнесом, проводила його та надавала можливість громадянам доступу до таких ігор з метою отримання незаконного прибутку від протиправної діяльності.

     Не знайшли свого підтвердження викладені в обвинувальному акті обставини, що А. та М. були обізнані та погоджували з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, спільні злочинні плани щодо підшукування нежитлових приміщень для створення гральних закладів, пошуку та придбання гральних автоматів і програмного забезпечення, інших дій щодо організації та діяльності гральних залів.    

    Стороною обвинувачення не надано суду жодних підтверджуючих доказів того, що А. та М. займались пошуком обслуговуючого персоналу, проводили його навчання, інструктаж щодо діяльності гральних залів, забезпечували їх засобами зв’язку чи виконували будь-які функції щодо фінансових чи інших питань їх діяльності.

     Оскільки стороною обвинувачення не доведено і судом не встановлено, що  вилучена комп'ютерна техніка,  яка була предметом експертного дослідження судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів, належить обвинуваченим, тому на думку суду, не є доказом винуватості останніх у інкримінованому кримінальному правопорушенні. 

     В обвинувальному акті зазначено, що згідно ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх, і що зазначений Закон вносить обмеження відносно грального бізнесу в Україні, виходячи із конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини та громадянина, захисту інтересів та здоров’я населення, заборони використання власності, яка шкодить людині та суспільству.

     З досліджених судом доказів не вбачається того, чиї саме конкретно права і свободи порушили обвинувачені будь-якими своїми діями, чиїм конкретно інтересам і здоров’ю вони завдали шкоди, яким чином та кому конкретно заподіяно шкоди і в чому полягає така шкода.

     З урахуванням того, що зайняття гральним бізнесом передбачає обов’язкове отримання прибутку від такої діяльності, під час досудового розслідування та під час судового розгляду стороною обвинувачення не здобуто і не наведено жодних належних, допустимих і достовірних доказів того, що обвинувачені у складі організованої групи, в якості організаторів і виконавців отримували будь-які кошти чи іншу матеріальну вигоду, який конкретно розмір доходу кожен із обвинувачених отримав.

     Отже, з урахуванням того, що у ході судового розгляду не було доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України вчинене обвинуваченими А. та М., суд вважає за необхідне на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України їх виправдати.

     Нагадаємо, згідно зі статтею 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

     Вирок законної сили не набрав і може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області.

     За повідомленням прес-служби суду