ДО РУБРИКИ «Правові позиції Верховного Суду»

     19 вересня 2018 року Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 806/3265/17, захистила право особи, передбачене ст. 32 Конституції України, якою, зокрема, закріплено заборону збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім законом визначених випадків.

     Позивач звернулася до суду з позовом, заперечуючи проти виготовлення паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме її персональні дані.

     Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі, частково задовольнивши позовні вимоги та зобов’язавши Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

     Суд зазначив, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних. Їх обробка має здійснюватися, як і раніше, в межах та на підставі тих законів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянами та державою.

     З повним текстом постанови Великої Палати у справі № 806/3265/17 можна ознайомитися за посиланням

     Верховний Суд вказав на умови, за яких можливе повернення безпідставно набутої заробітної плати.

     Суд зазначив, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

     До лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка – це результат неправильного застосування правил арифметики, – не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

     Встановивши, що відповідач отримала від позивача спірні грошові кошти у вигляді заробітної плати, їх виплата проведена позивачем добровільно, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку відповідача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні цього позову, поданому на підставі ст. 1215 ЦК України.

   З повним текстом постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74895523.