flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Використання учасниками судового процесу нецензурної лексики може бути визнане зловживанням процесуальними правами і підставою для залишення скарги без розгляду

13 вересня 2019, 10:02

     13 березня 2019 року Велика Палата Верховного суду розглянула справу за скаргою ОСОБА на бездіяльність головного державного виконавця, і постановила таке.

     У скарзі ОСОБА неодноразово використовує нецензурну лексику, лайливо характеризує державного виконавця та його роботу і стверджує, що звернувся до суду за захистом своїх прав саме тому, що державний виконавець має такі характеристики.

     Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

     У цій справі суди першої й апеляційної інстанцій розглянули скаргу незважаючи на те, що скаржник неодноразово у скарзі нецензурно, використовуючи лайливі слова, характеризував державного виконавця та його роботу.

     Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

     Велика Палата Верховного Суду вважає такі дії скаржника виявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання такої скарги є зловживанням скаржником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.

     З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України

     Детальніше з текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80854817.